23 рік

 В останні дні на просторах інтернету всі пишуть про підсумки 23 року. Враховуючи той факт, що я давно не писала через відсутність натхнення.  Ці всі пости надихнули мене на шось подібне. 2023 рік став для мене роком ціностей.  Я ніколи не усвідомлювала наскільки це глибинно. Я стала цінувати всі моменти  які живу, людей поруч,  вчинки. Раніше я приймала все, як должне. Не вміла жити моментом.  От шось траплялось хороше. Я така , ну да все правильно по іншому не може бути. Траплялось шось погане. Я одразу Боже за шо? хіба я заслужила? Зараз в мене світогляд повністю змінився. Вся біда в тому, що більшість не розуміють відмінності між словамии Ціна і Цінність. Я зараз живу ціностями.  Я ціную свою родину, я ціную своє оточення,  я ціную можливості , я ціную свою оселю, я ціную кожен момент. Ви навіть уявити не можете, наскільки я вдячна за все, що маю. Ось наприклад в мене була зустріч в п'ятницю,  і знайома до мене прийшла з великим стаканом капучіно. І навіть з такої ситуації я винесла аж цілих два ціних момента:

1. Людина пам'ятає мій смак і взяла те, що я люблю. 

2. Вона подумала про мене в цей момент. 

Тобто навіть в таких базових речах я навчилась дякувати. То що вже говорити про інше. Я дякую 23 року за те, що я стала витривалішою.  Для мене це був рік гойдалок.  Мене кидало з одного випробування у інше. Але через віру до Бога , щоразу до мене приходили потрібні люди, щоразу я приймала правильні рішення,  щоразу я виходила переможцем з багажем досвіду і знань. Я вдячна 23 року за те, що я більше не боюсь втрачати. Я зрозуміла,  що не можна заповнювати пустоту кимось або чимось. Це егоїстично. Я вдячна 23 року за те , що я більше не боюсь показувати свої почуття.  Якщо мені сумно я плачу, якщо мені весело я сміюсь. Якщо в мене проблеми, то я можу сказати про це. Якщо в мене все добре,  то я захохочу своїм сміхом увесь світ. Я дійшла до того,  що емоції це не соромно це життєво. Раніше я думала,  що все треба тримати в собі. Адже нікого не хвилюють чужі проблеми,  має бути гарна картинка. Але я що фарфорова лялька? Я людина яка має право проживати свої емоції,  так як я це відчуваю. І якщо комусь це не довподоби,  то це їх проблеми а не мої.) І саме головне за що я вдячна 23 року. Це за те, що я навчилась прощати. Для мене це було саме важче. А навчилась я це робити. Лише після того, як усвідомила всі помилки які робила я, і за них я дійсно хотіла щоб мене вибачили не на словах а в серці. То якщо я хочу щоб мене вибачили,  то що інші не хочуть? Якщо я помилилася,  то що інші не мають права? 

В 24 рік я заходжу з новою( Я). І тепер я хочу,  щоб нова ( Я) була щасливою і в це щастя запрошую вас. З наступаючим любі.