🫂
В чому сила? Дивилась інтерв'ю і там задали це питання прохожим людям. Відповіді були різні, одні казали в коханні, інші в грошах, в Богові, в них самих..тощо. І от я задумалась, якби я відповіла? І прийшла до висновку, що сила у СТІЙКОСТІ. Сильні ті люди, які мають у собі стійкість. Життя цікавий актракціон, сьогодні ти маєш все , завтра нічого. Кожен день у собі несе, щось нове. І ти не знаєш з якої сторони подує вітер а з якої засяє сонце. Сьогодні ти обнімаєш людину, а завтра можеш її не пригорнути. Сьогодні ти засинаєш у своїй домівці, а завтра в тебе немає дому, бо твій сусід "гниль світу" ( українці зрозуміють). Ми взагалі не керуємо подіями. Корективи у наше життя вносить соціум, оточення, ближні, події. І наша задача це вистояти в цьому омуті. Треба щодня боротись з самим собою, переступати через себе. Мати сили вибачити а не носити в собі, прийняти а не вітомстити, допомогти а не підставити, іти за совістю а не за ілюзією, дякувати а не жалітися, кохати а не ненавидіти, допомогти а не підставити. Завжди на кожну спокусу, говорити НІ. Життя грає з вами. Показує шо десь там краще, шо якщо так то буде фортуна. Але для того, щоб мати яблучко в руках , спокушає тебе насіння кинути. І людина кидає кидає те насіння,але яблучко в руках не з'являється. Навколо земля вже засіяна , а яблучок нема. І потім те насіння починає гнити, і людина залишається в гною. Без того самого яблучка. Навіть не усвідомивши того, що яблучко треба на дереві рвати. А дереву треба час, щоб вирости. Якщо дереву потрібен час, щоб плоди подати. То і людині треба час, щоб плод спожити. Не можна пришвидшити події, треба мати велику витримку щоб не здатись, допоки яблуня не зацвіте. Треба мати велику витримку, щоб дати їй зацвісти. Треба мати велику витримку, щоб знищити всіх шкідників які будуть на яблуньку лізти, бо будуть бажати щоб її цвіт упав. Треба мати велику витримку, щоб дочекатись сезону і погоди. Треба мати велику витримку, щоб поборотися з собою в терпінні і не піти сіяти насіння для гною. Щодня треба боротись, чекати, відстоювати себе, спокуси, невдачі і так чекати чекати чекати з совістю з Богом і вдячністю. Щодня просячи сили і погоди. І от коли, ви подолаєте цей шля. ви будете мати в руках соковите яблуко під назвою душевне щастя. І ви візьмете його з такою вдячністю за прожитий досвід і пройдений час. Ви подивитесь на те яблучко і будете згадувати всі моменти свого шляху. І солодким воно буде в того, хто ростив деревце з любов'ю і опікою. Щодня мав сили вистояти не дивлячись ні на що. І дочекався свого плоду. Ті хто пройшли тернистий шлях будуть мати плоди. Ті хто сіяв насіння на право і на ліво, будуть мати перегній. Пробуджуйте в собі витривалість. Боріться щодня з собою. Будьте сильнішими за себе вчорашнього. Будьте добрішими за себе сьогоднішнього. Будьте мудрішими за себе майбутнього. Будьте покірнішими за себе минулого. Будьте вдячні за все в моменті......
Найдіть сили, коли важко дихається.
Підніміться не маючи опори.
Адже опора у вас самих !
Глибоко висвітлені прості й водночас такі важливі речі, дуже мудро!
ВідповістиВидалити