Думки пост 14

 Сьогодні в мене день народження, і цей пост хочу присвятити, як подяку своєму життю. Я вдячна Богу за все, що маю. Я вдячна Богу за стежину, якою він мене веде. Я вдячна Богу, за людей які мене оточують. Я вдячна Богу за те, що народилась в своїй родині. Я вдячна Богу, за те що народилась в Україні. Я вдячна йому за це, адже це сформувало мене, такою яка я є. Якщо мене запитають чи шкодую я за шось ? Чи б хотіла я шось змінити ? То моя відповідь тверда НІ. Я вдячна абсолютно за все. Всі проблеми, незгоди, всі труднощі, пройдені мною, вони не випадкові. Адже завдяки ним, я навчилась цінити, радіти, дякувати, плакати, робити висновки, емоціювати, терпіти, падати і підніматись. Я їх пройшла, і Бог знав що я це зможу зробити. Все хороше, що зі мною трапляється я приймаю з вдячністю. Мені приємно, коли мені говорять хороші слова. Я горда за те, що змогла їх заслужити. Я вдячна за кожну людину, яка була і яка є в моєму житті. Я б не хотіла викреслити абсолютно нікого. Я кожного прийняла з вдячністю і з вдячністю відпустила. Єдиний сум, який в мене присутній це те, що мій покійний дідусь вже четвертий рік. Не має змоги мене обійняти і сказати " Моя кохана Оленка, ти в мене самий ціний скарб, я тебе люблю і вітаю з днем народження ". Саме ці слова він мені говорив щороку на моє день народження. Але я вірю в те, що на небесах він подумки зі мною. Я вірю, знаю, відчуваю. Я народилась в перший день літечка. Літо це завжди посмішки і тепло. Саме тому моєю місією є носити завжди посмішку і дарувати світло людям. Я дякую кожному сьогодні за привітання. Цілую