Думки перший пост

Привіт Україно. Ось уже 365 днів, знущаються над тобою моя рідна. Ось уже 365 днів, ці кляті орки топчуть твою землю. Ось уже 365 днів, ти заливаєшся дощем сліз, слізьми дітей, слізьми батьків, слізьми прохожиш, навіть слізьми воїнів що боронять тебе. Навіть моїми слізьми, адже писати цей пост емоційно важко для мене. Рідна моя Україно, найпоширеніше питання, яке ставлять тобі, це питання за що ? За що нам це горе, за що нам ці випробування долі ? Втомилася ти мабуть відповідати вже на нього ? Але ж насправді відповідь у кожного своя. Кожен із нас відповідає на це питання у своїй голові по своєму. Кожен має свою думку, свою правду , свій погляд. Мені боляче, що ти моя рідна стала жертвою політики, мені боляче моя рідна, що ти стала мішеню серед не закритих інтересів вишки політ суспільства. Так цікаво. 24 лютого, людина з явними відхиленнями психіки, з поглядом шизофренії, з ухмилкою на обличчі, сидячи у своєму кріслі дає звернення до рабів свого народу , в якому озвучує що НИМ було ПРИЙНЯТЕ рішення про проведення спеціалої воєної операції. І раби його бурними оплесками підтримують , адже в їх головах він захисник, він володарь, він їхнє майбутнє, він АсвАбаДітель. Чи засуджую я тих людей, їхню поведінку? Абсолютно ні. В війні інформаційній ми програли , і це явно факт. Ось уявіть собі на хвилинку. Ви людина, з здоровою психікою. І вам інша людина, щодня по 100 разів, на протязі 8 років, говорить що ви ідіот. І саме цікаве, що ви не можете її зупинити, адже її голос повсюди. Що станеться з вами і вашою психікою ? Правильно ви повірите, що ви ідіот. І запрограмуєте себе так, що ви ідіотом не стали, а ви ним родились і все життя ним були і будете. Нічого особистого, просто психологія, просто сила думки і сила слова. Те саме сталось і з росіянами. Щодня вони черпали інформацію про війну на Донеччині і Луганщині. Щодня вони слухали Соловйова інших. Щодня була ця пропаганда. А інформаційне поле було таким масштабним, що навіть якщо людина не включала ящик новин, то новини її наздоженуть всеодно. Он баба Варя на ринку, сказала що в Донецьку дітей їдять. Оооо оце да, подумали вони. А там актрісуля виступила, яка почала цілувати земельку рускую, адже в Донецьку їй пальці гвоздиками пробивали. Хто це робив ? Та нацисти звісно. Ооооо оце да, подумали вони. А там пост в інстаграмі вийшов, якоби кадри війни на Донеччині, а там фоточка у фейсбуці засвітилась, а там подруга сказала словечко, а там в кафе люди поруч говорили. І так скрізь, і так повсюди. І ці люди хапали, хапали, як губки всю інфу. А потім бац, дядя Вова поставить крапку цьому всьому і спасе весь світ. Люди гинуть? Байдуже заслужили. Діти сиротіють ? Слава Богу їх спасем від батьків нациків. Краще сиротами чим з такими батьками. Домівки руйнують ? Тьху подумаєш керпіч рухнув. Дядя Вова відбудує. А життя він відбудує ? А щастя він верне. Адже з руйнуванням домівок , руйнується життя. Чи мають ці люди серце ? Мені важко сказати. Адже всі люди діляться на типи. Є люди, які вміють фільтрувати обставини і не брати до серця лишнього. Є люди які вміють дозувати, своє ципляє , чуже ні. А є люди такі, як я. В яких болить за своє , за чуже, і за акулу, яку мертву з океану витягнули. І так дуже важко жити. Цим я не хотіла робити порівняння ми хороші , а вони погані. Я хотіла сказати, що в наших дітей є шанси на майбутнє а в їхніх під питанням. Чому спитаєте ви? А тому що наші діти, зростають і бачать як виборюють цілісність, як виборюють для них майбутнє. Вони бачать страждання а також бачать радість. Вони навчилися цінувати моменти. Вони цінують життя. Ви уявляєте яке потужне моральне покоління ми пожнемо? Адже немає нічого цінішого за моральні якості. А які діти будуть в них ? Живуть в країні ІЗГОЙ, слухають як дорослі радіють смертям. Як піднімають келихи коли чують новину про Маріуполь, Дніпро. Ці діти ростуть при моралі наступній " радій сину мій, що вбили нациста, а ти живий". Далі вважаю, що коментарі відсутні. І ви зрозуміли все. Так вернемось до початку. Чому настала війна ? Якщо хочете поринути в світ помиїв ( політика) то будь ласка. Я відповім на питання: Чому навчила нас війна? Війна навчила цінувати життя, війна навчила не бути байдужими до чужого горя, війна зірвала маски з людей, війна навчила що таке кохання до ближнього, війна показала що шастя у простих речах. Війна показала, що гроші, це просто гайка. А інструмент в іншому. Війна помирала, війна зблизила, війна відкрила цінності. Все своє життя я маю девіз " Бог не дає випробувань, які людина не в силі витримати ". Так он ненька моя, ти справишся. Ти справишся моя Україно. Та повернуться на твою землю, всі матері з дітками. Та залунає дитячий сміх, та розквітуть квіти на твоєму чорноземі. Я це знаю. Я в це вірю. Я за це молюсь.