Колесо фортуни

Серйозно? У 21 столітті ми все ще обговорюємо, якою має бути жінка і яким має бути чоловік? У світі, де технології летять швидше за думки, де штучний інтелект вже частково думає замість людей — досі знаходяться ті, хто вирішив, що знає, “як правильно жити”. Правильно для кого? Прийнято ким?   Де це написано?   Хто це вирішив?   Чому ти комусь щось повинна?   І найголовніше — навіщо? Людина народжується.   Перший крик — це не про правила. Це про життя.   Перший погляд — не про стандарти. Це про світ.   Перший крок — не про “як треба”. Це про “я йду”. А далі починається найцікавіше. Нам розказують, як правильно. Нас вчать, якими бути. Нам нав’язують ролі ще до того, як ми зрозуміли, хто ми взагалі є. І знаєш що? Батьки дають основу — але життя ламає, крутить, перевертає і збирає тебе заново. І саме там, за межами дому, формується справжня ти. Мене навчили одному — жити по совісті.  Не по “правильно”.   Не по “вигідно”.   А по совісті. Інод...

  Вибило мені відео з Євробачення 24 року. А саме переможця. Зайшла в коментарі і понеслось…. Скільки хейту, злості, осудження, не вдоволення. І увага ! Не до вокалу. А до зовнішності « немо» . Авжеж, багато хто на емоціях обізвав Немо як мінімум гомосексуалістом, тільки в жорсткій формі. Читаючи це сміття , мені соромно не за нього, а за людей, які це пишуть. Хто вам дає право осуджувати інших ? Хто дає право говорити, хто як має жити, кого любити , як ходити, що одягати і які погляди мати ? Ми що в совку живемо ? Хоч один із вас особисто з ним знайомий? Що ви можете оцінити особистість глибше , чим просто зовнішність? Світ ніколи не стане кращим і добрішим , поки люди будуть жити в таких рамках . Людина це особистість, із своїм світоглядом. Це не продукт який має відповідати стандартам ГОСТУ ! Кожен має право на свій стиль . На своє бачення релігії. На своє бачення світу. Кожен обирає сам свої уподобання. Свій круг спілкування. Якщо ти мислиш «отак», це не означає що всі мають та...

 В чому сила? Дивилась інтерв'ю і там задали це питання прохожим людям. Відповіді були різні, одні казали в коханні, інші в грошах, в Богові, в них самих..тощо. І от я задумалась, якби я відповіла? І прийшла до висновку, що сила у СТІЙКОСТІ. Сильні ті люди, які мають у собі стійкість. Життя цікавий актракціон, сьогодні ти маєш все , завтра нічого. Кожен день у собі несе, щось нове. І ти не знаєш з якої сторони подує вітер а з якої засяє сонце. Сьогодні ти обнімаєш людину, а завтра можеш її не пригорнути. Сьогодні ти засинаєш у своїй домівці, а завтра в тебе немає дому, бо твій сусід "гниль світу" ( українці зрозуміють). Ми взагалі не керуємо подіями. Корективи у наше життя вносить соціум, оточення, ближні, події. І наша задача це вистояти в цьому омуті. Треба щодня боротись з самим собою, переступати через себе. Мати сили вибачити а не носити в собі, прийняти а не вітомстити, допомогти а не підставити, іти за совістю а не за ілюзією, дякувати а не жалітися, кохати ...

 В останні дні на просторах інтернету всі пишуть про підсумки 23 року. Враховуючи той факт, що я давно не писала через відсутність натхнення.  Ці всі пости надихнули мене на шось подібне. 2023 рік став для мене роком ціностей.  Я ніколи не усвідомлювала наскільки це глибинно. Я стала цінувати всі моменти  які живу, людей поруч,  вчинки. Раніше я приймала все, як должне. Не вміла жити моментом.  От шось траплялось хороше. Я така , ну да все правильно по іншому не може бути. Траплялось шось погане. Я одразу Боже за шо? хіба я заслужила? Зараз в мене світогляд повністю змінився. Вся біда в тому, що більшість не розуміють відмінності між словамии Ціна і Цінність. Я зараз живу ціностями.  Я ціную свою родину, я ціную своє оточення,  я ціную можливості , я ціную свою оселю, я ціную кожен момент. Ви навіть уявити не можете, наскільки я вдячна за все, що маю. Ось наприклад в мене була зустріч в п'ятницю,  і знайома до мене прийшла з великим стаканом ...

 Мені здається, що світ втратив би більшу частину своєї жорстокості, якби люди відавали б більше своєї доброти. Чи задумувались ви, як часто ви раните інших через те, що заділи вас? Всі ми маємо право на емоції, але я не вірю в те, що ми не в силі їх приглушувати. Ви можете послати людину, яка перебуває у похилому віці, навіть якщо ви на зриві? Я думаю 80% людей скажуть ні. Адже вас остопорить повага до людини, яка прожила більшу частину свого життя. То що заважає це саме зробити до інших? Якщо ви приглушили емоції в тому моменті, значить у вас є сили зробити це і в інших ситуаціях. Якщо накриває буря. То зробіть паузу. Підніміть слухавку скажіть " Я не можу говорити, наберу пізніше ". Вийдіть з кімнати, побудьте на одинці. Випийте стакан води, покуріть , займіть себе чимось. Кожен знає, що його заспокоює. Але не виплискуйте це все на не виних. Сила є і вона лише у вас. Якщо ви не в силі справитись з собою , то на що ви тоді здатні? Це великий маршрут, це великий кусок ...

 Батьки вчать дітей бути добрими, Біблія навчає нас виявляти любов і доброту. Добрі вчинки почує глухий а також побаче сліпий. З дитинства вчили доброти, батьки говорили так не можна а так можна. Так треба вчиняти, так не треба. Треба вміти вибачати, а також просити пробачення. Скільки всього було вкладено. А потім ти бачиш цей світ. Який не є глазурю. І ти починаєш жити своє свідоме життя, по батьківських вказівках. Так треба, так не треба, так можна, так не можна. А глазурь стине і стине. І ти розумієш, що можливо треба не так, як вчили, а так як потребує світ. Хто із вас відчував боротьбу із своїм Я ? Коли розумом розумієш, а серце не дає. Або навпаки серце каже, а розум стопорить. Найбільша боротьба це боротьба з собою. З своїм багажем знань, своїми принципами, своїм уставом. Після постійної внутрішньої бійні. Я зрозуміла, що потрібно все в цьому світі робити, як для Господа, а не для людей, адже від Господа ви отримаєте в нагороду спадщину... А про людей сказати скла...

 Російська мова бути чи ні? Хочу висловити свою позицію стосовно людей, що спілкуються російською мовою. 24 лютого було розпочато повномасштабне вторгнення на територію України, зі сторони Росії. Всі кажуть брат напав на сестру. Чому? Тому що майже в кожного там є родичі. В когось брат, в когось мати, дядько, тітка. Через такі родині кордони ми і називались " сім'єю ". Російська мова була близька нам. Якою мовою був тираж книг? Російською. Якою мовою озвучка фільмів, серіалів? Російською. Пам'ятаю, що спілкуватись російською мовою, це було престижно. Адже українську вважали мовою селюків. Мені ніколи не було зрозуміло одного. Але 80% людей  вчиняли саме так. Ситуація. Я говорю українською мовою, приходить співрозмовник він говорить російською. І тут автоматом людина починає у відповідь також говорити російською. Питання нахера ? Він тебе не розуміє? Він тебе про це просив? Тебе не бентежить його діалект, його твій. Все сиди на своїх кордонах, для чого переходити? А вс...

 Як стати кращою версією себе: 1. Навчіться наблюдати. Майте чотири ока, двоє спереду, двоє з заду. Людина, що наблюдає мовчки зі сторони. Завжди на крок по переду. Вона має зброю, і ця зброя її аналіз. Аналіз ситуації, аналіз людини, аналіз соціуму. Аналіз " своєї" та " чужої" території.  2. Зробіть свій круг довіри маленьким.  Для чого вам розповідати всім про свої наміри ? Про своє життя? Ділитись сокровеним. Одні обговоріть, інші убсудять, треті навчаться, четверті позаздрять. Довіра має бути лише для своїх людей.  3. Прилаштовуйтесь до нового.  В світі треба швидко адаптуватися.Зміни в законах ? океу, вивчаємо дотримуємось. Зміни в технологіях? Вивчаємо, практикуємо. Не вірю, що це пишу. Але війна? Боляче але поринаємо в реалії. І стараємось вистояти не зламавши себе. Якби грубо і цинічно не звучало. Але сила в нас самих. 4. Зовнішній вигляд.  Перше враження це завжди зовнішність. Голова має бути помита, нігті без бруду, сукня випрасувана. Охайн...

 Цікавий факт, людина яка не розуміє про що ви говорите, важає тупою не себе а вас. Простіше сказати " дурниці говориш " чим добратись до істини. Адже це по суті- захисна реакція своєї необізнаності. Втікти з діалогу,  це програти. Показ того, що не відстаюється власна думка. Боязнь не попасти під " шаблон". Боязнь показатись недосвідченим.  Боязнь пізнання. Я люблю розмови, довгі,протяжні. Для мене важливе спілкування . Ключ до мене, це коли мене чують а не слухають. Коли ти почутий,будь ким це значить що ти ціний. Ну для мене в голові прийнані це виглядає так. Я люблю спілкування з людьми, які мають свою позицію і свою точку зору. От ведеш діалог і з тобою не погоджуються в кожному виразі, а говорять свою позицію. І те що вона не співпадає з вашою це нормально. Це і є дискусія. І міняти свою точку зору в розмові це теж нормально. Це значить, що співбесіда була аргументованою. Люблю емоційних людей,  які плачуть бо хочеться. Сміються бо хочеться.  Зляться бо хо...

 Як це жити коли ти відчуваєш все? Тяжко. От дивишся на людину і зчитуєш її, переймаєш всі емоції, хапаєш все, як губка. Вона нічого не говорить, а тобі й не треба, ти сама все бачиш. Мало того, що бачеш, відчуваєш, переймаєш, проживаєш ці емоції разом з нею, хоч людина навіть не здогадується. Ше й вишенька на торті!!! Ти не можеш заспокоїтись, поки не допоможеш. Я не знаю, як це пояснити. Але зустрічаєш ти людину, зчитуєш її біль, хапаєш на себе і якщо ти не зробиш нічого для того, щоб ту біль приглушити, в тебе цей важіль який ти хапнув буде сидіти. І спокою нема ніякого. Тебе починає відпускати лише тоді, коли ти відаєш шось хороше в замін. Я розумію, як це дивно чути. Але це мої реалії. Ось наприклад іду по вулиці, стоїть бабуся торгує петрушкою , я йду дивлюсь на неї. Розумію, що вона стоїть за 10 грн. Бо їй важко. Але мені не потрібна та петрушка, тому проходжу повз. Але пройшовши вже досить далеченько, мене загризає шось в середині. І я вертаюсь, купую ту петрушку, яку не...

 Зайшла в телеграм, а там з'явилась функція історії ( так як в інстаграмі). Дивлюсь, що люди скидають. І натрапляю я на одну мадам. В мене є одна особливість, так як контактів на телефоні в мене багато. Тому я підписую їх,як мені зручно, щоб пам'ятати. Десь 40% з них бухгалтера різних фірм. І от, якщо бухгалтер дууууже важкий у спілкуванні, то в кінці імені я ставлю *. Наприклад Бухгалтер ФОП*. Це напоминалка мені, що з цею персоною дискусії треба вести обережно. Так от, одна з цих історій в телеграмі, це історія бухгалтера із зірочкою. По назві контакту я згадала її у роботі, то скажу вам, що там треба було ставити сто зірочок. Бо вона настільки була тяжка, що мене дивувало, як директор з нею справляється. Але ж цікаво,що та зірочка виставила. Дивлюсь. Перше фото і надпис " Багато в кого, я записана в телефонній книзі як бухгалтер Тетяна, але ця сторінка в моєму житті завершилась після 24 лютого, і зараз я Ангел Тетяна ". Очі в мене закотились, дивлюсь далі. І тут...

 Слухала аудіо книгу. І наткнулась на фразу " пока человек чуствует боль он жив. Пока человек чуствует чужую боль, он человек". Глибоко сказано. Милосердні люди, це послані Богом янголи, які спустилися з небес на землю. Вони прагнуть завжди допомогти кожному хто має в цьому потребу. Не задумуючись про те чи заслужив, не заслужив, а треба чи не треба. Тому що до милосердя, у них ще притамана безкорисливість. Вони відчувають потребу в допомозі. І хто, щоб їм не говорив. Це вже не зміниш. Такими народжуються а не стають. Ці люди дані нам для того, щоб ми знали що така банальна фраза "світ не без добрих людей " була б не лише фразою, а реальністю. Ці люди відчувають емоційний стан інших. Завжди стараються підняти настрій, навіть якщо в них самого в них немає. Стараються підтримати, поговорити, вислухати. Адже допомога не завжди матеріальна,вона щей духовна, емоційна. Не бійтесь приймати співчуття . Це не слова про слабкість . Це слова про те, що ви не один в цьому св...

 Яка людина є щасливою ? Щастя це неймовірні відчуття. Це одне з найвеличніших станів, яке тільки може бути. І якщо ви його маєте, то ви щасливчик. Яка людина є щасливою ? От кожен думає. Якщо є сім'я, діти, гроші, великі гроші, робота, криша над головою, хліб на столі. То це вже автоматом щастя. Тіпа чого ти від жиру бісишся. Але це далеко не так. Все те, що перераховано це важелі, стандарти. До яких має стримитись кожен. Для мене це як давно написана книга. Родився галочка. Вивчився галочка. Одружився галочка. Діти галочка. Робота бізнес галочка. Далі всьо живи і не рипайся. Бо так треба, так " правильно ". Невже ви ніколи не зустрічали людину, в якої є все з переліченого але вона не сяє ? Я зустрічала. І я можу зрозуміти її. А все через те, що щастя це впершу чергу стан душі. Не може бути людина щасливою, якщо в ній немає гармонії. Де черпати гармонію ? Як на мене, то в коханні. Весь день іде на перекосяк, там халепа , тут проблеми. І раз телефонуєш до людини, до як...

 Давно хотіла підняти таку тему, як релігія. Для мене релігія, це віра. Віра у шось вище, могутнє, небачене.  Християнство, Іудаїзм ,Іслам,Буддизм,Індуїзм..тощо. Їх всіх обєднує одне і це Віра. Другими словами, це стан розуму, коли ми вважаємо щось справжнім, хоча ми не впевнені на 100%. Християнство присутнє на всіх континентах і майже у всіх країнах світу. Головною священною книгою християн є Біблія. І вони визнають наявність лише одного Бога. Іудеї вважають євреїв обраним народом, який повинен донести божественні істини до всіх людей. Мусульмани( Іслам) вірять, що є єдиний Бог Аллах. Буддизм заснований на вченнях Гаутами Будди. Індуїсти вірять у безліч богів, а також божественність деяких тварин (наприклад, корів).Але всі ці релігії спрямовують нас до одного до Духовності. Формують наші моральні цінності, сприйняття світу, конструюють модель поведінки, погляди на ті чи інші речі. психологічну недоторканність і гідність. Я християнка. Моя родина християни. Похрестили мене ма...

 Листала сьогодні ленту в телеграмі,  і натрапила на відео. Яке, як на мене , має глибокий сенс. Херсонська область, стоїть чоловік волонтер  і черга людей. Роздає він бутильовану воду (по всім відомим нам причинам ) підходить бабуля, бере водичку і задає питання. " А для чого ти це робиш?". Відповідь " Люблю Україну, допомагаю людям". Вона бере воду і уходячи говорить " А я росію більше люблю ". У нього ступор. От в мене питання,  для чого бабуля ти брала ту воду?   Живеш на українській землі,  користуєшся її благами , в важкі часи приймаєш допомогу,  а в душі ненавидиш. Чемодан, вокзал,  расия....От так багато хто з людей вчиняє. Допомогаєш людині,  а потім через час тебе обгадили словесно.  Де ж відчуття власної гідності? Невже вигода дорожча за принципи ? В мене коли сіль закінчиться,  але я їжу готую, я не піду до сусідки за жменькою ( хоч знаю, що вона дасть). А обуюсь і схожу до магазину. Бо мені ніхто нічого не должен. ...

 Хочу розказати вам, про зустріч яку я сьогодні мала. Іду з роботи, зайшла в маркет за продуктами , топаю така. І відчуваю як хтось мене бере за руку. Повертаюсь. Стоїть жінка, років 45, середньої статури, гарної зовнішності, і запитує в мене чи не маю я запальнички. Сказавши ні. Вона не пішла, а стояла на місці. І тут я поглянула їй у вічі. Незнаю, як описати, але вони просто палали від болю. От знаєте в мене на секунду склалось таке враження, що я провела ренген її душі.  Вона не плакала, але плакало її серце. Я це відчула. Незнаю чому, я запропонувала випити з нею кави. Вона погодилась. Присівши на лавочку біля парадного, вона зачекала 10 хвилин,  поки я піднесла два капучіно. І тут почалася розмова. Незнайома мені людина, почала розповідати про гіркоту своєї долі. Я не лізла до неї, вона сама. Розповіла про те, як вона боїться йти додому до свого чоловіка, адже побої його страшні,  про те що радість приносять їй лише її собачки, про те як виросли діти, про алкого...

 Привіт життя  Відкривши очі кажу я Привіт життя  Очі матусі на мене глядя До чого ж чарівна моя Подарую щастя тобі і я Як ти подарувала мені це життя  Цікавлюсь усім дивлюсь навкруги  Перші слова, кроки пішли Всі бавляться, дивляться  Яка милота  І мені все цікаво, поглядаю я Який же цікавий увесь цей світ Сонечко сяє, вогонь горить Оченята як пуговки пізнають все навкруг Ось перші і кроки мої, стук стук А далі садочок, школа, оцінки Розбиті перші мої колінки  Подорожник кладеться  І вже не болить Шкода що забудеться це в 30 літ Повчають батьки, як правильно жити А ти думаєш лише, як пошвидше поїсти А потім гуляти Вулиця, двір Футбол,  тарзанка ану мерщій Любили робити свій магазин Листочки нарвали,  Банк організували Купляли усе Продавали хутчіш Незнала я , що це буде відсутньо в 30 літ Перший звоник, суєта Останній звоник, канікули лафа Привіть село Моя бабуся Щасливі будні  Мій дідуся А далі назад і все по кругу  Турбо...

 Кожен раз обіцяю собі,що буду відноситись до людей так, як вони до мене. І кожен раз переконуюсь, що доброта в мені сильніша за гордість. Хто я така, щоб судити? Осуджувати? Повчати? Я вважаю, що кожна людина обирає свій шлях. За своє життя, я почула чимало історій. Одні говорили, що вийшли заміж бо батьки змусили і отак от Лена і живемо. Якось так але живемо. Одні говорили, що дитину родили бо той чи інший наполіг. Інші , що потратили десять років свого життя на навчання в сфері медицини, бо так потрібно було, династію треба було продовжувати. Хоч самі ненавидять її. І отак слухаєш, одних, других, третіх. І одне питання? Вам, що одягнули кайдани? Вам хтось пістолет у віски наставляв? Ну от серйозно. Вся наша стежина по життю, наша доля, наше життя іде таким рухом, яким ми повели. І рух цей вибір. Лише через ваш вибір, у вас таке життя. І саме цікаве те, що вибір робите ви. На якій роботі працювати, з ким жити, де жити, скільки дітей мати, з ким дружити, кому довіряти. Коли ...

 В мене таке враження, що я сплю. І мені сниться страшний сон. Може мене хтось розбудить? Я проснуся, заварю кави, гляну у віконце. І єдине питання яке виникне в мене в голові, це яке плаття по погоді мені одягнути сьогодні. Шо це твориться? В мене зморшки зявляються мені здається, не від того що я стаю старша. А від того, що я закатую очі по 200 разів на день. Твою дивізію. Коли розумом розумієш, що гірше бути не може. Коли впевнена, що це вже предел. А тут бац, бац, бац, бац....херак. Хуйло тобі там як? Нормально спиться? Дихаєш на повні груди? Посміхаєшся? Частуєшся? Бачу по новинах до патріарху ходиш. Але ж не гріхи замалювати. А чортів крутити. Диявол існує , і це точно ти. Я не туга, і розумію що до цього геноциду залучено дуже багато " людей ". Але ти хуйло, саме ти. Нажав на кнопку старт. Боже я завжди в тебе вірила. Я щодня іду за тобою. Скільки ще сліз має пролити наша Україна, щоб це все закінчилося? Скільки ще люди мають падати на коліна і просити , про пом...

 Сьогодні в мене день народження, і цей пост хочу присвятити, як подяку своєму життю. Я вдячна Богу за все, що маю. Я вдячна Богу за стежину, якою він мене веде. Я вдячна Богу, за людей які мене оточують. Я вдячна Богу за те, що народилась в своїй родині. Я вдячна Богу, за те що народилась в Україні. Я вдячна йому за це, адже це сформувало мене, такою яка я є. Якщо мене запитають чи шкодую я за шось ? Чи б хотіла я шось змінити ? То моя відповідь тверда НІ. Я вдячна абсолютно за все. Всі проблеми, незгоди, всі труднощі, пройдені мною, вони не випадкові. Адже завдяки ним, я навчилась цінити, радіти, дякувати, плакати, робити висновки, емоціювати, терпіти, падати і підніматись. Я їх пройшла, і Бог знав що я це зможу зробити. Все хороше, що зі мною трапляється я приймаю з вдячністю. Мені приємно, коли мені говорять хороші слова. Я горда за те, що змогла їх заслужити. Я вдячна за кожну людину, яка була і яка є в моєму житті. Я б не хотіла викреслити абсолютно нікого. Я кож...